Глуходід Олександр Вікторович - стрілець 2-го відділення 1-го взводу 2-ї роти спеціального призначення 2-го батальйону спеціального призначення (резервного батальйону) «Донбас» Північного оперативно-територіального об‘єднання Національної гвардії України, солдат резерву.
Народився 10 січня 1986 року в місті Суми. Закінчив 9 класів загальноосвітньої школи №13 (нині - імені А.С.Мачуленка) міста Суми, у 2005 році - Сумський технікум (нині - коледж) харчової промисловості Національного університету харчових технологій за спеціальністю "Обслуговування комп’ютерних систем і мереж".
У червні 2014 року добровольцем вступив до лав батальйону спеціального призначення (резервного батальйону) «Донбас» Північного оперативно-територіального об‘єднання Національної гвардії України (військова частина 3027).
З літа 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. Позивний «Гор».
29 серпня 2014 року під час виходу з «Іловайського котла» так званим «Зеленим коридором», автомобіль "ГАЗель" білого кольору, в кузові якого знаходився солдат резерву Глуходід, рухався у складі автоколони батальйону "Донбас" з села Многопілля в напрямку села Червоносільське Амвросіївського району Донецької області. Під час руху колони, автомобіль "ГАЗель" був обстріляний з кулеметів, в результаті чого Олександр Глуходід отримав важке поранення та випав із машини. Через деякий час його підібрали побратими та перенесли до села Червоносільське, де під вечір 30 серпня 2014 року він помер від отриманого поранення. З того часу вважався зниклим безвісти.
2 вересня 2014 року тіло Олександра Глуходіда, разом з тілами 87 інших загиблих у «Іловайському котлі», було доставлено до моргу міста Запоріжжя. Був тимчасово похований, як невідомий солдат, на Кушугумському кладовищі міста Запоріжжя. Ідентифікований за результатами експертизи ДНК.
19 березня 2015 року перепохований на Алеї Почесних громадян Центрального кладовища міста Суми.
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (28.06.2015; посмертно).