Білевич Ігор Володимирович – військовослужбовець Збройних сил України, сержант.
Народився 4 жовтня 1971 року в місті Шостка Сумської області. У 1988 році закінчив середню школу №1 міста Шостка, у 1993 році – Глухівський державний педагогічний інститут (нині – Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, місто Глухів Сумської області) за фахом «Трудове навчання».
На початку 1990-х років проходив строкову військову службу в лавах Збройних сил України.
До 1995 року працював учителем трудового навчання у загальноосвітній школі. У 1995-2000 роках – викладач кафедри трудового навчання Глухівського державного педагогічного інституту.
У 2000-2003 роках навчався в аспірантурі Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова (місто Київ). У 2003-2008 роках – викладач кафедри інженерної графіки Національного університету харчових технологій (місто Київ). Водночас, у 2005-2008 роках (за сумісництвом) працював відповідальним секретарем Національної спілки майстрів народного мистецтва України. У 2008-2009 роках – старший викладач кафедри художніх виробів з дерева і металу Київського інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну (місто Київ).
З 2009 року – старший викладач кафедри технологічної і професійної освіти Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. Доцент (2018).
З січня 2015 року по березень 2016 року проходив військову службу у лавах Збройних сил України по частковій мобілізації. Служив артилеристом. Брав участь в антитерористичній операції на сході України. Учасник боїв поблизу шахти «Бутівка-Донецька» в районі міста Авдіївка Донецької області.
Відомий майстер художньої обробки деревини. Зарекомендував себе у техніках площинного тригранно-виїмчастого, круглого (скульптурного) й рельєфного різьблення, іграшковому мистецтві, довбаному різьбленому посуді, народних дерев’яних меблях. Відроджував та популяризував сіверське сухе різьблення. З 1995 року був учасником численних мистецьких виставок. Куратор 1-го всеукраїнського симпозіуму художнього різьблення на дереві (2006) та Всеукраїнського симпозіуму з лозоплетіння (2007; обидва – Чернігів). Натхненник усеукраїнських фестивалів різьбярства, які проходили в місті Глухів щорічно з 2018 по 2020 роки.
Вів активну громадську діяльність. Для саморозвитку опанував лозоплетіння, ковальство, гончарство, художню обробку шкіри та інші ремесла, вчив цьому студентів. Захоплювався мистецтвом володіння шаблею. У 2018 році заснував козацький клуб «Гарда» в Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка.
Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України з 2003 року. Заслужений майстер народної творчості України (08.11.2017). Державна стипендія видатним діячам культури і мистецтва (08.04.2019).
У лютому 2022 року добровольцем мобілізований до лав Збройних сил України.
З лютого-березня 2022 року брав участь у боях з російськими окупантами. Був учасником битви за місто Київ. З травня 2022 року воював у Донецькій області, зокрема, на Краматорському напрямку.
29 вересня 2022 року сержант Ігор Білевич загинув поблизу селища міського типу Ямпіль Лиманської міської об’єднаної територіальної громади Краматорського району Донецької області.
5 жовтня 2022 року похований на Вознесенському кладовищі у місті Глухів.
1 грудня 2022 року рішенням сесії Глухівської міської ради вулицю Пушкіна в місті Глухів перейменовано на вулицю Ігоря Білевича.
4 жовтня 2023 року в Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка відкрито мистецьку лабораторію імені Героя.
