Бондарчук Олег Вікторович – стрілець-санітар відділення охорони 1-го взводу 2-ї роти 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас» Збройних Сил України, солдат.
Народився 24 лютого 1979 року в селі Широка Дача Широківського району Дніпропетровської області. У 1994 році закінчив 9 класів загальноосвітньої школи №114 міста Кривий Ріг Дніпропетровської області, потім – технікум міста Інгулець Дніпропетровської області (у 2002 році місто увійшло до складу міста Кривий Ріг Дніпропетровської області) за спеціальністю «Експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв».
Проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України.
Мешкав в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області. З 2000 року працював на Інгулецькому гірничо-збагачувальному комбінаті: у 2000-2011 роках – машиністом екскаватора у кар’єрі комбінату, з 2011 року – слюсарем з ремонту обладнання у цеху з ремонту рухомого складу.
19 травня 2014 року мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив стрільцем-санітаром відділення охорони 1-го взводу 2-ї роти 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас» Збройних Сил України (з листопада 2014 року – 40-й окремий мотопіхотний батальйон 17-ї окремої танкової бригади Сухопутних військ Збройних Сил України; військова частина 2603, місто Кривий Ріг Дніпропетровської області).
З літа 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. У серпні 2014 року був учасником боїв за місто Іловайськ Донецької області.
З серпня 2014 року він знаходився на опорному пункті №4004 в районі села Покровка Амвросіївського району Донецької області, задачею якого була відсіч ворожих сил, що заходили на територію України з території Російської Федерації для допомоги незаконним військовим формуванням.
29 серпня 2014 року солдат Бондарчук разом з іншими військовослужбовцями виходив з «Іловайського котла» через так званий «гуманітарний коридор». Між селом Новокатеринівка та хутором Горбатенко Старобешівського району Донецької області колона була обстріляна ворогом. Внаслідок обстрілу солдат Бондарчук загинув. З того часу вважався зниклим безвісти.
3 вересня 2014 року тіло Олега Бондарчука разом з тілами 96 інших загиблих в «Іловайському котлі» було привезено до моргу міста Дніпропетровська (нині – Дніпро).
16 жовтня 2014 року, як невідомий солдат, був тимчасово похований на Краснопільському кладовищі міста Дніпропетровська (нині – Дніпро). У листопаді 2015 року ідентифікований за експертизою ДНК.
1 грудня 2015 року перепохований на Алеї Слави Інгулецького кладовища міста Кривий Ріг Дніпропетровської області.
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (25.04.2016; посмертно), відзнакою виконавчого комітету Криворізької міської ради – нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня (посмертно).
7 вересня 2016 року у місті Кривий Ріг на будинку (вулиця Каткова, 45), де мешкав Олег Бондарчук, йому відкрито меморіальну дошку.
