Бражник Володимир Анатолійович – стрілець 42-го батальйону територіальної оборони «Рух опору» Збройних Сил України, солдат.
Народився 7 липня 1978 року в місті Красний Лиман (з 2016 року – Лиман) Донецької області. Закінчив загальноосвітню школу №4 міста Красний Лиман (нині – Лиман), у 2001 році – обліково-фінансовий факультет Донецького національного університету (з 2016 року – імені Василя Стуса) за спеціальністю «фінанси».
У 2002-2010 роках працював аудитором у Державній податковій інспекції у Пролетарському районі міста Донецька. У 2010 році заснував фірму з бронювання та продажу електронних авіаквитків корпоративним клієнтам Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеротранс» (місто Донецьк). У 2014 році, після початку боїв за Міжнародний аеропорт «Донецьк», бізнес було втрачено.
У травні 2014 року, з початком бойових дій у місті Донецьк, виїхав до міста Красний Лиман (нині – Лиман), де став мешкати на дачі. До середини липня 2014 року за власні кошти, ризикуючи життям, допомагав українським військовим на передовій поблизу міст Красний Лиман (нині – Лиман) та Слов’янськ Донецької області: підвозив їм воду, продукти харчування та інші необхідні речі, повідомляв про розташування позицій бойовиків та настрої місцевого населення в окупованих містах.
Після звільнення рідного міста від загонів сепаратистів вирішив долучитись до Збройних Сил України, намагаючись вступити до їх лав добровольцем через військовий комісаріат міста Слов`янська Донецької області, але це йому не вдалося. Влітку 2014 року вступив до розвідувальної роти особливого призначення «Крим», яка мала бути сформована Тємуром Юлдашевим при 42-му батальйоні територіальної оборони «Рух опору» Збройних Сил України у місті Краматорськ Донецької області.
З серпня 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.
16 серпня 2014 року разом з Тємуром Юлдашевим та ще трьома добровольцями зі складу роти, яка мала бути сформована, у складі 42-го батальйону територіальної оборони «Рух опору» прибув на стратегічно важливу висоту Савур-Могила (Шахтарський район Донецької області). Брав участь в обороні Савур-Могили.
26 серпня 2014 року, після завершення оборони Савур-Могили, з групою військовослужбовців Збройних Сил України здійснив марш з району Савур-Могили до села Многопілля Амвросіївського району Донецької області, де 28 серпня долучився до українських військ, які знаходились в «Іловайському котлі».
29 серпня 2014 року солдат Бражник разом з іншими військовослужбовцями виходив з «Іловайського котла» так званим «зеленим коридором». По дорозі між селами Многопілля та Червоносільське Амвросіївського району Донецької області український підрозділ потрапив у засідку ворога. Під час бою солдат Бражник загинув. З того часу він вважався зниклим безвісти.
3 вересня 2014 року тіло Володимира Бражника разом з тілами 96 інших загиблих в «Іловайському котлі» було привезено до моргу міста Дніпропетровська (нині – Дніпро). 16 жовтня 2014 року був тимчасово похований, як невідомий солдат, на Краснопільському кладовищі міста Дніпропетровська (нині – Дніпро). Навесні 2015 року був ідентифікований завдяки експертизі ДНК.
26 травня 2015 року перепохований на кладовищі села Торське Лиманського району Донецької області.
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (03.02.2017; посмертно).
Залишились батьки, брат, сестра, дружина та син.
14 жовтня 2015 року в місті Красний Лиман (нині – Лиман) відкрито меморіал землякам, які загинули під час проведення антитерористичної операції, серед яких ім’я Володимира Бражника. 4 червня 2016 року у місті Лиман у будівлі загальноосвітньої школи №4 (провулок Привокзальний, 7а), де навчався Герой, йому відкрито меморіальну дошку.
