Бутирін Антон Володимирович – старший навідник 9-ї роти 92-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, сержант.
Народився 1 січня 1978 року в місті Кременчук Полтавської області. У 1993 році закінчив загальноосвітню школу №9 міста Кременчука.
Проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України.
2 серпня 2014 року мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив старшим навідником 9-ї роти 92-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А0501, село Клугино-Башкирівка Чугуївської міської ради Харківської області).
З серпня 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.
28 серпня 2014 року ротно-тактична група 92-ї окремої механізованої бригади, у складі якої діяв сержант Бутирін, рухалась у район селища міського типу Старобешеве Донецької області з метою деблокувати українські підрозділи, що опинились у так званому «Іловайському котлі». На дорозі поміж селами Новозар‘ївка та Войкове Старобешевського району Донецької області група потрапила під масований обстріл російських військ з ракетних систем залпового вогню «Град», мінометів і танків. Внаслідок обстрілу сержант Бутирін загинув. З того часу вважався зниклим безвісти.
16 вересня 2014 року тіло Антона Бутиріна було ексгумовано та привезено до міста Запоріжжя пошуковцями Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан»). Був похований, як невідомий солдат, на Кушугумському кладовищі міста Запорожжя. У червні 2016 року ідентифікований завдяки експертизі ДНК.
31 серпня 2016 року перепохований у Секторі загиблих Героїв антитерористичної операції Свіштовського кладовища міста Кременчука.
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (25.11.2016; посмертно).
12 грудня 2016 року в місті Кременчук на будівлі загальноосвітньої школи №9 (вулиця Івана Приходька, 38), де навчався Антон Бутирін, йому відкрито меморіальну дошку.
