Цедік Антон Ігорович – стрілець-санітар 1-го відділення 1-го взводу спеціального призначення 2-ї роти спеціального призначення 2-го батальйону спеціального призначення (резервного батальйону) «Донбас» Північного оперативно-територіального об‘єднання Національної гвардії України, молодший сержант резерву.
Народився 31 липня 1987 року в місті Полтава. У 2000 році закінчив 7 класів гімназії №17 міста Полтави, у 2004 році - Полтавський міський багатопрофільний ліцей №1 імені І.П.Котляревського, у 2008 році – заочно факультет міжнародної економіки й менеджменту Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, у 2010 році – заочно історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
З жовтня 2005 року по вересень 2006 року працював помічником власника інтернет-магазину «Сam.in.ua» у місті Київ.
З квітня 2007 року по квітень 2008 року проходив строкову військову службу у Внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України. Служив командиром відділення розвідки у 14-й бригаді спеціального призначення «Барс» (військова частина 3027, село Нові Петрівці Вишгородського району Київської області).
З грудня 2009 року по жовтень 2010 року працював менеджером по продажу юридичних послуг в адвокатському бюро «Романов і партнери» у місті Москва (Російська Федерація), з жовтня 2010 року по вересень 2011 року – управляючий магазином в сімейному бізнесі (місто Полтава), у вересні-грудні 2011 року – гідом-екскурсоводом у парку «Київська Русь» поблизу села Копачів Обухівського району Київської області, з грудня 2011 року по вересень 2012 року – управляючий магазинів в сімейному бізнесі (місто Полтава), з вересня 2012 по травень 2013 року – біржовим брокером компанії «Про Трейдінг Консалтинг» в місті Київ.
З 2012 року був членом Всеукраїнського об’єднання «Свобода».
Взимку 2013-2014 років був активним учасником Революції гідності. Спочатку охороняв палац «Жовтневий» у Києві, де розташовувався один зі штабів спротиву. Коли революційні події перекинулися до Полтави, Антон Цедік поїхав туди. Чергував на барикадах біля Полтавської обласної ради, входив до штурмової групи протестувальників. Через деякий час знову поїхав до Києва. 18-21 лютого 2014 року був учасником найзапекліших протистоянь між силовиками та протестувальниками. Після закінчення протистоянь на Майдані деякий час був комендантом одного із поверхів Київської міської ради.
Після анексії Криму та початку війни на сході України вирішив йти у добровольчий батальйон. У травні-червні 2014 року служив у спеціальному батальйоні міліції «Дніпро-1» Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області. 19 червня 2014 року вступив до 2-го батальйону спеціального призначення (резервного батальйону) «Донбас» Північного оперативно-територіального об‘єднання Національної гвардії України (військова частина 3027), де служив стрільцем-санітаром 1-го відділення 1-го взводу спеціального призначення 2-ї роти спеціального призначення. Пройшов військову підготовку у навчальному центрі в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області.
З липня 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. Позивний «Еней». Був учасником звільнення населених пунктів Донецької та Луганської областей, у тому числі міст Артемівськ (нині – Бахмут), Лисичанськ, Попасна, Курахове. У серпні 2014 року брав участь у боях за місто Іловайськ Донецької області.
29 серпня 2014 року під час виходу з «Іловайського котла» так званим «зеленим коридором», машина КРАЗ, в середині якої знаходився молодший сержант резерву Цедік, рухалась у складі автоколони батальйону «Донбас» з села Многопілля в напрямку села Червоносільське Амвросіївського району Донецької області. На околиці села Червоносільске автоколона потрапила у засідку та була обстрілана російсько-терористичними угрупуваннями. В ході обстрілу молодший сержант резерву Цедік загинув від отриманих кульових поранень.
Вже після смерті внаслідок вибуху тіло Антона Цедіка постраждало та було понівечене. З того часу вважався зниклим безвісти.
3 вересня 2014 року тіло Антона Цедіка разом з тілами 96 інших загиблих в «Іловайському котлі» було привезено до моргу міста Дінпропетровська (нині – Дніпро). Був упізнаний родичами.
8 вересня 2014 року похований на Алеї Героїв Центрального кладовища міста Полтава.
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (27.11.2014; посмертно).
Залишились батьки.
22 травня 2015 року на фасаді будівлі Полтавського міського багатопрофільного ліцею №1 імені І.П.Котляревського (вулиця Шевченка, 14), де навчався Антон Цедік, йому відкрито меморіальну дошку.
