Дідик Микола Іванович – гранатометник 1-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу механізованої роти 250-го батальйону територіальної оборони 114-ї окремої бригади територіальної оборони Сил територіальної оборони Збройних сил України, солдат.
Народився 4 вересня 1968 року в селі Григорівка (нині – Обухівської міської територіальної громади) Обухівського району Київської області. Закінчив середню школу села Григорівка, потім – Ржищівське професійно-технічне училище (місто Ржищів Київської області), здобувши фах будівельника.
Після закінчення училища деякий час працював у місцевому колгоспі.
У 1980-х роках проходив строкову військову службу в лавах Збройних сил СРСР. У складі Обмеженого контингенту радянських військ брав участь у бойових діях на території Республіки Афганістан.
Мешкав у селі Гусачівка (нині – Обухівської міської територіальної громади) Обухівського району Київської області.
З 2015 року до квітня 2016 року проходив військову службу у лавах Збройних сил України по частковій мобілізації. Служив у 25-й окремій повітрянодесантній бригаді Високомобільних десантних військ Збройних сил України (військова частина А1126 (польова пошта В0440), селище міського типу Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області). Позивний «Дід».
Брав участь в антитерористичній операції на сході України.
24 лютого 2022 року мобілізований до лав Збройних сил України. Служив у 135-му батальйоні територіальної оборони (місто Обухів Київської області), з початку 2024 року – гранатометником 1-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу механізованої роти 250-го батальйону територіальної оборони 114-ї окремої бригади територіальної оборони Сил територіальної оборони Збройних сил України (військова частина А7042). Позивний «Дід».
З 2022 року брав участь у боях з російськими окупантами. Воював на Бахмутському напрямку.
6 травня 2024 року солдат Микола Дідик загинув під час виконання бойового завдання поблизу селища Спірне Соледарської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області.
Понад рік вважався зниклим безвісти. У червні 2025 року був упізнаний завдяки експертизі ДНК.
12 червня 2025 року похований на кладовищі села Гусачівка Обухівської міської територіальної громади Обухівського району Київської області.
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (22.01.2026; посмертно), медалями.
Почесний громадянин Обухівської міської територіальної громади (2025; посмертно).