Єрмак Олег Григорович - начальник штабу - перший заступник командира 2-го танкового батальйону 30-ї окремої гвардійської механізованої Новоград-Волинської Рівненської орденів Червоного Прапора і Суворова бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, майор.
Народився 4 березня 1982 року в місті Москва (нині - Російської Федерації) у родині військового. Через деякий час родина переїхала до Німецької Демократичної Республіки. Потім до міста Житомира. З 1989 року навчався в загальноосвітній школі №26 міста Житомира, яку закінчив у 1999 році.
З 1999 року в Збройних Силах України. На початку 2000-х років закінчив з відзнакою Харківський гвардійський ордена Червоної Зірки інститут танкових військ імені Верховної Ради України Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».
Служив у 30-ій окремій гвардійській механізованій Новоград-Волинській Рівненській орденів Червоного Прапора і Суворова бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А0409, місто Новоград-Волинський Житомирської області).
З весни 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. Позивний «Азимут». Учасник боїв в районі села Степанівка та кургана Савур-Могила Шахтарського району, міста Дебальцеве Донецької області.
21 жовтня 2015 року під час виконання службових обов‘язків у місці дислокації підрозділу в зоні проведення антитерористичної операції майор Єрмак отримав численні травми внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та був евакуйований до реанімаційного відділення Центральної районної лікарні міста Артемівськ (нині - Бахмут) Донецької області.
23 жовтня 2015 року майор Єрмак помер від отриманих травм у реанімаційному автомобілі по дорозі до Військово-медичного клінічного центру Північного регіону (місто Харків).
Похований на кладовищі міста Новоград-Волинський Житомирської області.
5 грудня 2016 року в місті Житомир на фасаді будівлі загальноосвітньої школи № 26 (проспект Миру, 59), де навчався Олег Єрмак, йому відкрито меморіальну дошку.
Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (25.11.2015, посмертно), медалями.
Залишились дружина та донька.