Галущинський Олександр Леонідович – навідник 1-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу 4-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону 28-ї окремої гвардійської механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, старший солдат.
Народився 9 січня 1973 року в селі Берізки Кривоозерського району Миколаївської області. Закінчив середню школу села Берізки.
Працював кочегаром у загальноосвітній школі села Берізки.
Взимку 2013-2014 років перебував на Майдані Незалежності у Києві, де був активним учасником Революції гідності. Належав до 4-ї «Козацької сотні» Самооборони Майдану.
1 серпня 2014 року добровольцем мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив навідником 1-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу 4-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону 28-ї окремої гвардійської механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А0666 (польова пошта В0095), селище міського типу Чорноморське Комінтернівського (з 2016 року – Лиманського) району Одеської області).
Брав участь в антитерористичній операції на сході України.
3 червня 2015 року старший солдат Галущинський загинув від кулі снайпера у бою під час відбиття атаки російських збройних формувань на місто Мар‘їнка Донецької області. Разом з ним загинули молодший сержант Василь Писаренко та старший сержант Василь Пихтєєв.
8 червня 2015 року похований на кладовищі села Берізки Кривоозерського району Миколаївської області.
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (04.02.2016; посмертно).
Залишились дружина, донька та двоє синів.