Харюк Руслан Васильович – головний сержант розвідки 47-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України, сержант.
Народився 23 грудня 1994 року в селі Плоска Путильського району (нині – Селятинської сільської територіальної громади Вижницького району) Чернівецької області. Закінчив Плосківську загальноосвітню школу.
Проходив військову службу в лавах Національної гвардії України.
Працював у товаристві з обмеженою відповідальністю «Підрозділ швидкого реагування «Тигр» (село Лукавці Берегометської сільської територіальної громади Вижницького району Чернівецької області).
У 2022 році добровольцем мобілізований до лав Збройних сил України. Служив у Силах спеціальних операцій Збройних сил України. Позивний «King».
З 2022 року брав участь у боях з російськими окупантами. У вересні-жовтні 2022 року був учасником Слобожанського контрнаступу. Брав участь у звільненні населених пунктів Харківської області, зокрема, села Борщова Липецької територіальної громади Харківського району та міста Куп’янськ. Потім був учасником битви за місто Бахмут Донецької області.
12 жовтня 2022 року отримав важкі осколкові поранення ніг. Під час лікування займався волонтерством. Після проходження довготривалої реабілітації повернувся до війська. Пройшов військове навчання у Великій Британії.
Служив інструктором 355-го навчального механізованого полку 184-го навчального центру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Збройних сил України (військова частина А3211, село Старичі Новояворівської міської територіальної громади Яворівського району Львівської області).
З 14 червня 2024 року служив головним сержантом розвідки 47-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України (військова частина А4699). Воював на Покровському напрямку.
27 червня 2024 року сержант Руслан Харюк загинув під час виконання бойового завдання внаслідок ворожого танкового обстрілу поблизу села Сокіл Очеретинської селищної територіальної громади Покровського району Донецької області.
6 липня 2024 року похований на кладовищі села Плоска.
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (20.09.2024; посмертно), медалями.
У селі Плоска на будівлі школи (вулиця Головна, 77), де навчався Руслан Харюк, йому відкрито меморіальну дошку.