Казарін Владислав Вадимович – стрілець-санітар 1-ї штурмової роти Добровольчого українського корпусу «Вовки» 1-го батальйону 54-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, солдат.
Народився 28 вересня 1994 року в місті Артемове Дзержинської міської ради (нині – місто Залізне Торецької міської ради) Донецької області. Мешкав у місті Красноармійськ (з 2016 року – Покровськ) Донецької області. Закінчив загальноосвітню школу №3 міста Красноармійська. Навчався у Донецькому національному університеті (місто Донецьк).
З початком проросійських виступів в Україні у 2014 році Владислав Казарін у місті Красноармійськ (з 2016 року – Покровськ) Донецької області вів активну патріотичну діяльність і відкрито виступав проти поширення сепаратизму. Став одним з організаторів руху «Громадський актив Красноармійська».
З квітня 2014 року служив у спеціальному батальйону міліції «Дніпро-1» Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області: з літа 2014 року – у складі 5-ї роти. Згодом став бійцем добровольчого батальйону «ОУН» (Організації українських націоналістів), потім – 8-ї окремої роти «Аратта» Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». Останнім часом служив стрільцем-санітаром 1-ї штурмової роти Добровольчого українського корпусу «Вовки» 1-го батальйону 54-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина польова пошта В2970, місто Артемівськ (з 2016 року – Бахмут) Донецької області).
З літа 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. Позивний «Расписний». Учасник звільнення міста Карлівка Мар‘їнського району Донецької області у липні 2014 року, оборони Міжнародного аеропорту «Донецьк» восени 2014 року, боїв поблизу села Широкине Волноваського району Донецької області, шахти «Путилівська» («Бутівка-Донецька») в районі міста Донецьк, селища Піски Ясинуватського району Донецької області, у промисловій зоні міста Авдіївка Донецької області та на Світлодарській дузі у районі селища міського типу Луганське Бахмутського району Донецької області.
У серпні 2016 року був зарахований на юридичний факультет Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (місто Дніпро), але навчатись Владиславу Казаріну не судилося.
10 серпня 2016 року під час мінометного обстрілу взводного опорного пункту в районі селища міського типу Луганське Бахмутського району Донецької області солдат Казарін зазнав важких поранень, від яких помер по дорозі до лікарні у машині швидкої допомоги.
13 серпня 2016 року похований на Алеї Героїв Центрального кладовища у місті Покровськ Донецької області.
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (25.11.2016; посмертно).
10 травня 2017 року в місті Покровськ на будівлі загальноосвітньої школи №3 (вулиця Поштова, 3), де навчався Владислав Казарін, йому відкрито меморіальну дошку.
