Кизило Андрій Олександрович - заступник командира 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої Красноградсько-Київської бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, майор (посмертно).
Народився 2 травня 1993 року в місті Умань Черкаської області у родині військовослужбовця. У 2008 році закінчив 9 класів міської гімназії (нині - Навчально-виховний комплекс «Уманська міська гімназія - школа естетичного виховання») міста Умань, у 2010 році - Київський військовий ліцей імені Івана Богуна.
У 2009 році, під час навчання в Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна, брав участь у військовому параді на честь 18-ї річниці Незалежності України, який проходив 24 серпня в місті Києві.
З 2010 року в Збройних Силах України. У 2014 році закінчив Академію Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (місто Львів). З 2014 року служив в 72-ій окремій механізованій Красноградсько-Київській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А2167, місто Біла Церква Київської області).
З травня 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. Позивний «Орел». Учасник боїв за село Петрівське Волноваського району Донецької області, який відбувся 14 лютого 2015 року, та село Новоласпа Бойківського району Донецької області, який відбувся 10 серпня 2015 року. На протязі півтора роки особовий склад роти, під командуванням старшого лейтенанта Кизило, тримав оборону поблизу міста Волноваха Донецької області.
У 2015 році був визнаний кращим командиром роти в секторі «М» зони антитерористичної операції.
29 січня 2017 року командуванню 1-го механізованого батальйону було поставлено бойове завдання розгорнути два спостережні пости перед передовим позиціями противника в районі промислової зони міста Авдіївка Донецької області. О 4-й годині ранку 29 січня 2017 року штурмова група капітана Кизило в кількості 19 бійців, висуваючись на позиції для зайняття спостережних постів, виявила диверсійно-розвідувальну групу противника та вступила у вогневе зіткнення.
В результаті бою противник був вимушений відступити до своїх позицій. Під час відходу сил терористів розпочався артилерійській обстріл зі сторони противника. Капітаном було прийнято рішення зайняти взводний опорний пункт противника для збереження життя та здоров’я військовослужбовців, які входили до складу штурмової групи.
Під час зайняття взводного опорного пункту терористів розпочалось бойове зіткнення штурмової групи з переважаючими силами противника. В результаті бою противнику було нанесено втрати в кількості 20 терористів та одного взято в полон.
Після бойового зіткнення капітаном Кизило було організовано оборону даного взводного опорного пункту до підходу основних сил 1-го механізованого батальйону. Під час оборони взводного опорного пункту штурмова група капітана Кизило відбила атаку противника. Під час відходу сил противника розпочався артилерійський обстріл зі сторони терористів. Приблизно о 9 години 40 хвилин 29 січня 2017 року в результаті прямого попадання артилерійської міни в окоп капітан Андрій Кизило та ще двоє військовослужбовців зі складу його штурмової групи загинули.
Указом Президента України №21/2017 від 1 лютого 2017 року за виняткову мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі капітану Кизилу Андрію Олександровичу посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
2 лютого 2017 року похований на кладовищі міста Умань.
На підставі наказу Міністра оборони України майор Кизило Андрій Олександрович навічно зарахований до іменних списків 1-ї навчальної роти ліцеїстів Київського військового ліцею імені Івана Богуна.
27 квітня 2017 року у місті Києві на фасаді головного корпусу Київського військового ліцею імені Івана Богуна (бульвар Лесі Українки, 25), де навчався Герой України Андрій Кизило, йому відкрито меморіальну дошку.
Нагороджений орденом «Золота Зірка» (01.02.2017; посмертно), медаллю «За військову службу Україні» (02.12.2016), недержавною нагородою - орденом «Народний Герой України» (10.02.2017; посмертно), іншими медалями.
Почесний громадянин міста Умань (02.02.2017; посмертно).
Залишились дружина та син.
