Лавренчук Віктор Іванович – старший навідник мінометного розрахунку мінометної батареї механізованого батальйону 1-ї окремої гвардійської танкової бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, старший солдат.
Народився 7 жовтня 1986 року в місті Дьйор Угорської Народної Республіки (нині – адміністративний центр медє Дьйор-Мошон-Шопрон, Угорщина). Мешкав у селі Рудівка Прилуцького району Чернігівської області. У 2003 році закінчив загальноосвітню школу села Рудівка, потім – Прилуцький агротехнічний технікум (нині – Прилуцький агротехнічний коледж; місто Прилуки Чернігівської області) та вищий навчальний заклад.
У 2004-2006 роках проходив строкову військову службу в лавах Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
Працював на робітничих професіях у сфері будівництва.
Був ідейним націоналістом. У 2013 році вступив до Всеукраїнського об’єднання «Свобода», був членом Прилуцької міської організації Чернігівської області.
Взимку 2013-2014 років перебував на Майдані Незалежності у Києві, де був активним учасником Революції гідності.
19 березня 2014 року Прилуцько-Варвинським об‘єднаним міським військовим комісаріатом Чернігівської області мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив старшим навідником мінометного розрахунку мінометної батареї механізованого батальйону 1-ї окремої гвардійської танкової бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А1815, селище міського типу Гончарівське Чернігівського району Чернігівської області).
Навесні 2014 року брав участь у патрулюванні українсько-російського кордону. Ніс службу на блокпості на півночі Чернігівської області, потім – у місті Городня Чернігівської області.
З червня 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. Учасник оборони Міжнародного аеропорту «Луганськ», боїв у районі міста Луганськ. Під час оборони Луганського летовища отримав поранення у плече від уламку ракети «Град», але від госпіталізації відмовився. Восени 2014 року ніс службу у районі міста Волноваха Донецької області.
Коли на початку грудня 2014 року його мінометну батарею було направлено до 93-ї окремої механізованої бригади у район селища Піски Ясинуватського району Донецької області, Віктор Лавренчук перервав 30-денну відпустку та поїхав на передову до побратимів.
8 грудня 2014 року старший солдат Віктор Лавренчук загинув під час артилерійського обстрілу у районі селища Піски Ясинуватського району Донецької області, коли у його бліндаж влучив снаряд. Разом з ним загинули сержант Валентин Бойко та солдат В‘ячеслав Носенко, ще 6 військовослужбовців отримали поранення.
11 грудня 2014 року похований на кладовищі села Рудівка Прилуцького району Чернігівської області.
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (15.05.2015; посмертно).
Залишилась батьки, двоє братів, сестра, дружина та син.
29 квітня 2015 року в місті Прилуки на будівлі Прилуцького агротехнічного коледжу (вулиця Київська, 178), де навчався Герой, йому відкрито меморіальну дошку. У фойє коледжу облаштований куточок слави воїнів антитерористичної операції, в якому міститься розділ пам‘яті Віктора Лавренчука.
8 червня 2015 року в селі Рудівка на будівлі загальноосвітньої школи (вулиця Рудівська, 1), де навчався Віктор Лавренчук, йому відкрито меморіальну дошку.
