Лущик Микола Григорович – навідник танку 3-го танкового взводу 1-ї танкової роти 1-го танкового батальйону 1-ї окремої гвардійської танкової Новгородської орденів Червоного Прапора, Кутузова, Богдана Хмельницького, Олександра Невського і Червоної Зірки бригади Сухопутних військ Збройних сил України, солдат.
Народився 22 травня 1976 року в селі Тютюнниця Корюківського району Чернігівської області. Закінчив середню школу села Тютюнниця та Дігтярівське професійно-технічне училище №32 селища міського типу Дігтярі Срібнянського району Чернігівської області (нині – Дігтярівський професійний аграрний ліцей) за спеціальністю «тракторист, слюсар, водій» у червні 1994 року.
Проходив строкову військову службу в Збройних Силах України.
З 2004 року працював трактористом в Державному підприємстві «Корюківське лісове господарство».
У березні 2014 року мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив у 1-ій окремій гвардійській танковій Новгородській орденів Червоного Прапора, Кутузова, Богдана Хмельницького, Олександра Невського і Червоної Зірки бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А1815, селище міського типу Гончарівське Чернігівського району Чернігівської області).
З червня 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.
22 серпня 2014 року екіпаж танку Т-64БМ «Булат» (командир танка - Клименко Володимир, навідник - солдат Лущик, механік-водій - солдат Андрейченко) під час несення служби на блокпосту біля селища міського типу Біле Лутугинського району Луганської області потрапив під артилерійський обстріл, який вівся зі 122 міліметрових гаубиць Д-30. Унаслідок прямого влучання одного із снарядів в танк солдат Лущик загинув на місці, солдат Андрейченко отримав поранення, від яких помер по дорозі до лікарні, Володимир Клименко отримав поранення голови та руки.
28 серпня 2014 року похований на кладовищі села Тютюнниця Корюківського району Чернігівської області.
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (15.05.2015; посмертно).
Залишилась мати і два брати.