Самишкін Володимир Борисович - механік-водій 25-ї окремої повітряно-десантної бригади Високомобільних десантних військ Збройних Сил України, солдат.
Народився 12 жовтня 1992 року в місті Ашхабад (нині - Ашгабат, Туркменістан). У 2005 році родина переїхала до України, в село Молодецьке Маньківського району Черкаської області. У 2009 році закінчив загальноосвітню школу села Молодецьке Маньківського району, у 2011 році - Черкаський професійний ліцей та здобув професію «Слюсар з ремонту автомобілів; водій автотранспортних засобів категорії "С"».
З 2012 року проходив військову службу за контрактом в 25-ій окремій повітряно-десантній бригаді Високомобільних десантних військ Збройних Сил України (військова частина А1126, селище міського типу Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області).
З весни-літа 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.
31 липня 2014 року солдат Самишкін загинув під час штурму українськими військовими міста Шахтарськ Донецької області. Був тимчасово похований сепаратистами біля недобудованої церкви у парку міста Шахтарськ разом з іншими бойовими побратимами.
9 жовтня 2014 року ексгумований учасниками місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») та привезений до міста Дніпропетровська (нині - Дніпро). Похований, як невідомий солдат №786, на Краснопільському кладовищі (ділянка №79) міста Дніпропетровськ (нині - Дніпро). 29 липня 2016 року був упізнаний за результатами експертизи ДНК.
12 жовтня 2015 року у селі Молодецьке Маньківського району на кладовищі було відкрито пам’ятний знак на честь Володимира Самишкіна.
11 листопада 2015 року в місті Черкаси на фасаді будівлі Черкаського професійного ліцею (вулиця Олексія Панченка, 13), де навчався Володимир Самишкін, йому відкрито меморіальну дошку.
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (22.09.2015; посмертно).
Залишилась сестра.