Усс Степан Миколайович – операційний брат госпітального відділення медичної роти 93-ї окремої гвардійської механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, старшина.
Народився 9 серпня 1978 року в місті Кременчук Полтавської області. У 1980-1990-х роках разом з родиною мешкав у місті Урай Ханти-Мансійського автономного округу (нині – Ханти-Мансійський автономний округ – Югра) Тюменській області (Російська Федерація). У 1985-1991 роках навчався у середній школі №4 міста Урай. У 1990-х роках сім’я переїхала у селище міського типу Градизьк Глобинського району Полтавської області. У 1993 році закінчив 9 класів загальноосвітньої школи №25 міста Кременчука (нині – Кременчуцький колегіум №25), у 1996 році – Кременчуцьке медичне училище (нині – Кременчуцький медичний коледж імені В.І.Литвиненка) за спеціальністю «медична сестра».
У 1996-1998 роках проходив строкову військову службу в лавах Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України. Служив фельдшером 7-го полку спеціального призначення «Барс» Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (військова частина 3027, місто Ірпінь Київської області). За час служби пройшов шлях від рядового до старшини.
З кінця 1990-х – на початку 2000-х років працював на підприємстві «Кленовий лист» (місто Кременчук): спочатку вантажником, потім – станочником-деревообробником. Після закриття підприємства працював на приватному підприємстві «Виробничо-торгова компанія «Лукас» (місто Кременчук): різноробом, згодом столяром підприємства «L-транс».
5 квітня 2014 року Глобинським районним військовим комісаріатом Полтавської області мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив операційним братом госпітального відділення медичної роти 93-ї окремої гвардійської механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А1302 (польова пошта В2830), селище міського типу Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області).
З весни-літа 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. Влітку 2014 року був учасником боїв у районі міста Луганськ, у серпні 2014 року – за місто Іловайськ Донецької області.
Під час відпустки у серпні 2014 року Степан Усс відчув себе погано і лікарі констатували, що у нього передінфарктний стан, однак це не завадило йому повернутися до зони антитерористичної операції.
29 серпня 2014 року старшина Усс разом з іншими військовослужбовцями виходив з «Іловайського котла» через так званий «гуманітарний коридор». У районі села Новокатеринівка Старобешівського району Донецької області колона була обстріляна ворогом. Внаслідок обстрілу з’явились загиблі та поранені військовослужбовці. Старший солдат Романов та старшина Усс кинулись надавати медичну допомогу пораненому бійцю. Медики загинули від розриву снаряду, рятуючи пораненого. З того часу старшина Усс вважався зниклим безвісти.
2 вересня 2014 року тіло Степана Усса разом з тілами 87 інших загиблих в «Іловайському котлі» було привезено до моргу міста Запоріжжя. Був упізнаний бойовими товаришами та родичами.
9 вересня 2014 року похований на кладовищі селища міського типу Градизьк Глобинського району Полтавської області.
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (15.05.2015; посмертно).
Залишились дружина та двоє синів.
29 серпня 2015 року в селищі міського типу Градизьк Глобинського району Полтавської області на будинку (вулиця Миру, 16) та 15 червня 2016 року в місті Кременчук на будівлі Кременчуцького медичного коледжу імені В.І.Литвиненка (вулиця Червона Гірка, 41), де мешкав та навчався Степан Усс, йому відкриті меморіальні дошки.
7 квітня 2015 року в місті Кременчук на території Приватного підприємства «Виробничо-торгова компанія (вулиця Чкалова, 186) відкрито меморіал пам’яті працівникам, які загинули в ході проведення антитерористичної операції на сході України, серед яких ім’я Степана Усса.
