Білик Ігор Зіновійович – навідник танку 3-ї танкової роти танкового батальйону 72-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, солдат.
Народився 30 березня 1977 року в селі Тартаків Сокальського району Львівської області. Закінчив загальноосвітню школу села Тартаків та Сокальське професійно-технічне училище (нині – Державний професійно-технічний навчальний заклад «Сокальський професійний ліцей»).
Проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України.
З 1999 року мешкав в селі Перв’ятичі Сокальського району Львівської області. Працював екскаваторником у Сокальському комунальному підприємстві водопровідно-каналізаційного господарства.
25 березня 2014 року добровольцем мобілізований Сокальсько-Червоноградським об’єднаним районним військовим комісаріатом Львівської області до лав Збройних Сил України. Служив навідником танку 3-ї танкової роти танкового батальйону 72-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А2167, місто Біла Церква Київської області).
З 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.
2 липня 2014 року солдат Білик загинув під час відбиття озброєного нападу російсько-терористичних угрупувань на командно-спостережний пункт першого батальйону в районі села Панченкове Свердловського (нині – Довжанського) району Луганської області.
6 липня 2014 року похований на кладовищі села Перв’ятичі Сокальського району Львівської області.
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (29.09.2014; посмертно).
Залишились дружина та дві доньки.