Григор Руслан Петрович – командир 7-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону 72-ї окремої гвардійської механізованої Червоноградсько-Київської ордена Червоного Прапора бригади Сухопутних військ Збройних сил України, майор (посмертно).
Народився 10 травня 1978 року в місті Біла Церква Київської області. У 1993 році закінчив 9 класів загальноосвітньої школи №14 (нині – навчально-виховне об`єднання «Перша Білоцерківська гімназія») міста Біла Церква, у 1995 році – з відзнакою Київський військовий ліцей (нині – імені Івана Богуна).
З 1995 року в Збройних силах України. У 1999 році закінчив Одеський інститут Сухопутних військ.
З 29 липня 1999 року проходив військову службу на посадах командира розвідувального взводу, командира 7-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону 72-ї окремої гвардійської механізованої Червоноградсько-Київської ордена Червоного Прапора бригади Сухопутних військ Збройних сил України (військова частина А2167 (польова пошта В0849), місто Біла Церква Київської області).
З весни 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.
29 жовтня 2014 року капітан Руслан Григор загинув у ході бою з диверсійно-розвідувальною групою противника під час виставлення спостережного поста в районі села Петрівське Волноваського району Донецької області. Разом з ним також загинули солдат Андрій Авраменко та старший солдат Олександр Калиновський.
1 листопада 2014 року похований на Алеї Слави кладовища «Сухий Яр» у місті Біла Церква Київської області.
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.02.2015; посмертно), медалями.
Почесний громадянин міста Біла Церква Київської області (04.11.2014; посмертно).
12 травня 2015 року в місті Біла Церква Київської області на фасаді будівлі навчально-виховного об`єднання «Перша Білоцерківська гімназія» (вулиця Ярослава Мудрого, 54) та 27 квітня 2018 року у місті Києві на фасаді головного корпусу Київського військового ліцею імені Івана Богуна (бульвар Лесі Українки, 25), де навчався Руслан Григор, йому відкрито меморіальні дошки.