Івченко Володимир Григорович – номер обслуги – радіотелефоніст 2-го зенітного артилерійського відділення зенітного артилерійського взводу 1-го десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України, солдат.
Народився 20 червня 1978 року в селищі міського типу Мала Дівиця (нині – центр Малодівицької селищної територіальної громади) Прилуцького району Чернігівської області. Мешкав у місті Прилуки Чернігівської області. Закінчив загальноосвітню школу (нині – ліцей) №10 міста Прилуки, потім – Прилуцький педагогічний коледж імені І.Я. Франка (нині – Прилуцький гуманітарно-педагогічний фаховий коледж імені Івана Франка, місто Прилуки).
Працював на взуттєвій фабриці, з 2016 року – у розкрійному цеху товариства з обмеженою відповідальністю «Алітоні» (місто Прилуки).
У серпні 2022 року Прилуцьким районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Чернігівської області мобілізований до лав Збройних сил України. Служив номером обслуги – радіотелефоністом 2-го зенітного артилерійського відділення зенітного артилерійського взводу 1-го десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України (військова частина А0284 (польова пошта В3720), місто Львів).
З 2022 року брав участь у боях з російськими окупантами. Воював на Бахмутському напрямку.
7 лютого 2023 року солдат Володимир Івченко загинув поблизу села Ступочки Костянтинівської міської об’єднаної територіальної громади Краматорського району Донецької області.
10 лютого 2023 року похований на Алеї героїв Міського кладовища («Горова Білещина») у місті Прилуки.
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (14.04.2023; посмертно).