Козарук Петро Михайлович – командир зенітної установки ЗУ-23-2 на базі ГАЗ-66 72-ї окремої механізованої Красноградсько-Київської бригади Оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України, старший сержант.
Народився 24 травня 1977 року в селі Турка Коломийського району Івано-Франківської області. У 1992 році закінчив 9 класів середньої школи села Турка. Працював різноробочим у колгоспі імені Степана Мельничука села Турка.
З 24 травня 1995 року по 23 грудня 1996 року проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України, був призваний Коломийським військовим комісаріатом Івано-Франківської області.
Після армії працював на різних підприємствах села Турка, з 2001 року – на сезонних роботах у межах України.
З 2003 року мешкав у селі Райгородок Бердичівського району Житомирської області.
З 24 квітня 2015 року по 4 липня 2016 року проходив військову службу в лавах Збройних Сил України по частковій мобілізації. Служив у зенітному дивізіоні 57-ї окремої мотопіхотної бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина польова пошта В4533, місто Кіровоград (нині – Кропивницький)).
Протягом 2015-2016 років брав участь в антитерористичній операції на сході України. Ніс службу у районі міста Горлівка Донецької області.
З 1 грудня 2016 року проходив військову службу за контрактом у лавах Збройних Сил України. Служив командиром зенітної установки ЗУ-22 на базі ГАЗ-66 72-ї окремої механізованої Красноградсько-Київської бригади Оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А2167 (польова пошта В0849), місто Біла Церква Київської області).
Знову брав участь в антитерористичній операції на сході України. Позивний «Батя».
26 березня 2017 року під час мінометного обстрілу українських позицій на опорному пункті поблизу міста Авдіївка Донецької області одна з мін потрапила у бліндаж, де перебували військовослужбовці. Внаслідок вибуху загинули старший сержант Петро Козарук, солдат Сергій Мосійчук та солдат Олексій Тимченко, ще троє бійців дістали поранень.
29 березня 2017 року похований на кладовищі села Райгородок Бердичівського району Житомирської області.
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (22.05.2017; посмертно), медалями.
Залишились мати, дружина, двоє дітей – син та донька від першого шлюбу.
