Мартинюк Олександр Володимирович – механік-водій самохідної артилерійської установки 26-ї окремої артилерійської бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, солдат.
Народився 24 грудня 1993 року в селі Польова Лисіївка Калинівського району Вінницької області. Мешкав у селі Червона Трибунівка (з 2016 року – Забара) Калинівського району. Закінчив загальноосвітню школу, потім – Державний навчальний заклад «Гущинецьке вище професійне училище» у селі Гущинці Калинівського району.
З 2010-х років проходив військову службу за контрактом у лавах Збройних Сил України. Служив механіком-водієм самохідної артилерійської установки 26-ї окремої артилерійської бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А3091, місто Бердичів Житомирської області).
У березні 2014 року у складі підрозділу 26-ї окремої артилерійської бригади брав участь у проведенні спеціальних бойових навчань «Весняна злива 2014» у Херсонській області на межі з окупованою російськими військами Автономною Республікою Крим.
Вночі 21 березня 2014 року солдат Олександр Мартинюк загинув внаслідок вибуху самохідної артилерійської установки біля селища міського типу Каланчак Каланчацького району Херсонської області. Згідно з висновками комісії, вибух стався через потрапляння невідомого пристрою в башту самохідної артилерійської установки.
25 березня 2014 року похований на кладовищі села Червона Трибунівка (з 2016 року – Забара) Калинівського району Вінницької області.
Нагороджений відзнакою Міністерства оборони України «Знак пошани» (22.05.2014; посмертно).
Залишились батьки та чотири сестри.
У грудні 2016 року в селі Гущинці Калинівського району Вінницької області на будівлі Державного навчального закладу «Гущинецьке вище професійне училище», де навчався Олександр Мартинюк, йому відкрито меморіальну дошку.