Шаповал Максим Михайлович – командир 10-го окремого загону спеціального призначення Головного управління розвідки Міністерства оборони України, генерал-майор (посмертно).
Народився 6 липня 1978 року в місті Вінниця у родині льотчика цивільної авіації. Навчався у загальноосвітніх школах №10 та №15 міста Вінниця. Закінчив загальноосвітню школу №15 міста Вінниця.
З 1990-х років у лавах Збройних Сил України. Навчався у Київському вищому інженерному радіотехнічному училищі протиповітряної оборони. У 1999 році, у зв‘язку із ліквідацією училища, перейшов на факультет шифрувальників до новоствореного Військового інституту Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», який закінчив у 2000 році.
Служив офіцером служби шифрованого зв‘язку і режиму секретності Головного управління розвідки Міністерства оборони України.
У 2000-х роках брав участь у миротворчій місії ООН у Сьєрра-Леоне.
Після повернення служив старшим офіцером, командиром групи водолазів-розвідників. У 2010-2012 роках ніс службу в Управлінні державної охорони України, охороняв перших осіб держави. З 2012 року – начальник служби інструкторів, заступник командира, з січня 2014 року – командир 10-го окремого загону спеціального призначення Головного управління розвідки Міністерства оборони України (військова частина А2245, місто Київ).
З весни 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.
У травні 2014 року полковник М.М.Шаповал очолював групу спеціального призначення, яка звільняла Міжнародний аеропорт «Донецьк» від бойовиків й зайшла до нього першою.
Влітку 2014 року був учасником звільнення декількох окупованих українських міст, боях за стратегічно важливу висоту Савур-могила (Шахтарський район Донецької області).
Безпосередньо брав участь у плануванні та проведенні розвідувальних рейдів у глибокий тил противника, під час яких застосовувалися засоби документування присутності російських військ, їх переміщень, наявності сучасних зразків систем радіоелектронної боротьби та засобів ураження, у тому числі в такому вигляді, щоб це могло служити безумовним доказом збройної агресії Російської Федерації проти України, особливо в застосуванні штатних батальйонних тактичних груп і новітніх систем ураження, які виробляються тільки в Російській Федерації. Окремі розвідувальні операції стосувалися своєчасного оповіщення про розгортання російської артилерії, у тому числі далекобійної, завдяки чому вдалося врятувати життя сотням українських військових та мирних мешканців, які могли загинути під ударами російських окупантів.
Незважаючи на високу посаду, М.М.Шаповал більшість часу проводив зі своїм підрозділом в районі проведення антитерористичної операції та особисто очолював розвідувальні групи спеціального призначення.
27 червня 2017 року близько 8:10 полковник М.М.Шаповал загинув внаслідок вибуху автомобіля «Mercedes-Benz», за кермом якого він перебував, у Солом‘янському районі міста Києва на перехресті вулиць Солом‘янської і Механізаторів. Підрив автомобіля кваліфіковано як терористичний акт, пов‘язаний з професійною діяльністю загиблого.
30 червня 2017 року похований на Байковому кладовищі (дільниця №33) у Києві.
Указом Президента України №169/2017 від 30 червня 2017 року полковнику М.М.Шаповалову присвоєно військове звання генерал-майора (посмертно).
Указом Президента України №264/2017 від 7 вересня 2017 року за мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності та безпеки держави, самовіддане служіння Українському народові генерал-майору Шаповалу Максиму Михайловичу посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
Нагороджений орденом «Золота Зірка» (07.09.2017; посмертно), недержавною нагородою – орденом «Народний Герой України» (19.08.2017; посмертно), медалями.
Залишились мати, дружина, донька та син.
Указом Президента України від 7 вересня 2017 року спеціальному резерву Головного управління розвідки Міністерства оборони України присвоєно ім’я генерал-майора Максима Шаповала.
Навічно зарахований до списків військової частини, якою він командував до своєї загибелі. Наказом начальника Головного управління розвідки Міноборони України відомості про генерал-майора Максима Шаповала внесені у Книгу Слави Головного управління розвідки Міністерства оборони України.