Строменко Євгеній Вікторович – водій 2-го кулеметного відділення кулеметного взводу стрілецького батальйону 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи Оперативного командування «Схід» Сухопутних військ Збройних сил України, сержант.
Народився 7 квітня 1982 року в селищі міського типу Солоне Солонянського району (нині – селище, адміністративний центр Солонянської селищної обєданої територіальної громади Дніпровського району) Дніпропетровської області. Закінчив загальноосвітню школу.
У 2014-2015 роках проходив військову службу у лавах Збройних сил України по частковій мобілізації. Служив у 22-му окремому мотопіхотному батальйоні 92-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України (військова частина А1939 (польова пошта В0576)). Брав участь в антитерористичній операції на сході України. Воював у районі міст Авдіївка та Мар‘їнка Донецької області.
Потім проходив військову службу за контрактом у лавах Збройних сил України. Брав участь в операції об’єднаних сил на сході України.
У 2022 році мобілізований до лав Збройних сил України. Служив водієм 2-го кулеметного відділення кулеметного взводу стрілецького батальйону 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи Оперативного командування «Схід» Сухопутних військ Збройних сил України (військова частина А0693 (польова пошта В2970), місто Бахмут Донецької області). Позивний «Стром».
З 2022 року брав участь у боях з російськими окупантами. Воював на Бахмутському напрямку.
26 вересня 2022 року сержант Євгеній Строменко загинув під час виконання бойового завдання поблизу селища Спірне Соледарської міської об’єднаної територіальної громади Бахмутського району Донецької області.
Майже місяць військовослужбовець вважався зниклим безвісти, оскільки через постійні обстріли не було можливості забрати тіло.
27 жовтня 2022 року похований на кладовищі селища Солоне.
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (07.04.2023; посмертно), медалями.
