Янчук Володимир Степанович – стрілець-снайпер 3-го взводу роти снайперів 93-ї окремої гвардійської механізованої Харківської двічі ордена Червоного Прапора, орденів Суворова і Кутузова бригади Сухопутних військ Збройних Силах України, сержант.
Народився 16 липня 1970 року в місті Харків. Закінчив середню школу міста Харкова.
Наприкінці 1980-х – на початку 1990-х років проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил СРСР. Брав участь у Карабаській війні.
Навесні 2014 року добровольцем мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив стрільцем-снайпером 3-го взводу роти снайперів 93-ї окремої гвардійської механізованої Харківської двічі ордена Червоного Прапора, орденів Суворова і Кутузова бригади Сухопутних військ Збройних Силах України (військова частина А1302 (польова пошта В2830), селище міського типу Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області).
З червня 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.
10 липня 2014 року сержант Володимир Янчук у бою біля села Карлівка Мар‘їнського району Донецької області отримав важкі поранення живота від осколку міни. Важкопораненого військовослужбовця доправили спочатку до Харкова, а потім – до Головного військового клінічного госпіталю Міністерства оборони України (нині – Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь», місто Київ). Протягом трьох тижнів лікарі боролися за життя Володимира Янчука, проте їх зусилля виявилися марними. 1 серпня 2014 року військовослужбовець помер від отриманих поранень.
Похований на кладовищі селища Лідне у Харкові.
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (21.10.2014; посмертно).
Залишились мати, сестра та донька.
