Буйлук Анатолій Андрійович – навідник бойової машини піхоти 3-ї аеромобільної роти 90-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ Збройних сил України, сержант.
Народився 27 вересня 1981 року в селі Кацмазів Жмеринського району Вінницької області в багатодітній родині. Закінчив загальноосвітню школу села Кацманів.
У 1999-2001 роках проходив строкову військову службу в 25-й окремій Дніпропетровській повітряно-десантній бригаді Аеромобільних військ Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А1126, селище міського типу Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області).
В серпні 2014 року мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив в 90-му окремому аеромобільному батальйоні 95-ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ Збройних Сил України (з осені 2014 року - 90-й окремий аеромобільний батальйон входить до складу 81-ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ Збройних Сил України; військова частина В1611, місто Костянтинівка Донецької області).
З листопада 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. Учасник оборони Міжнародного аеропорту «Донецьк».
20 січня 2015 року десантники 90-го окремого аеромобільного батальйону виїхали на трьох транспортерах МТ-ЛБ до нового терміналу Міжнародного аеропорту «Донецьк» для ротації особового складу та евакуації поранених. В умовах щільного туману та відсутності зв‘язку, який «глушили» російські збройні формування, транспортер в середині якого перебував сержант Буйлук, потрапив під обстріл бойовиків. В ході бою водій-механік загинув та впав на важелі керування, внаслідок чого МТ-ЛБ врізався в будівельні конструкції аеропорту та вибухнув. В результаті вибуху сержант Буйлук загинув. Разом з ним загинули старшина Загуба, молодший сержант Зулінський, молодший сержант Чупилка, солдат Франишин та солдат Шевчук.
Спочатку вважали, що Анатолій Буйлук потрапив в полон, потім його визнали безвісти зниклим. В квітні 2015 року його тіло було ідентифіковане завдяки експертизи ДНК в морзі міста Дніпропетровськ (нині - Дніпро).
9 квітня 2015 року похований на кладовищі села Кацмазів Жмеринського району.
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (4.06.2015; посмертно).
27 вересня 2015 року в селі Кацмазів на будівлі загальноосвітньої школи (вулиця Першотравнева, 2), де навчався Анатолій Буйлук, йому відкрито меморіальну дошку.
Залишились батьки, дві сестри та брат.
