Цибора Віталій Вікторович – кулеметник 1-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, старший солдат.
Народився 6 жовтня 1993 року в селі Мовчанівка Ружинського району Житомирської області. Закінчив 9 класів загальноосвітньої школи села Мовчанівка у 2008 році та Житомирський технологічний коледж Київського національного університету будівництва та архітектури.
У 2013 році призваний до лав Збройних Сил України. Служив за контрактом кулеметником 1-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А2167, місто Біла Церква Київської області).
З травня 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.
24 червня 2014 року опорний пункт 1-ї механізованої роти в районі села Панченкове Свердловського (з 2016 року – Довжанського) району Луганської області, де знаходився старший солдат Цибора, зазнав нападу терористів. Бойовики несподівано поцілили керованою ракетою у бойову машину піхоти, в якій перебував військовослужбовець. Від отриманих важких поранень старший солдат Цибора помер на місці. Разом з ним загинув молодший сержант Олексій Приходько, ще троє військовослужбовців отримали поранення.
27 червня 2014 року похований на кладовищі села Мовчанівка Ружинського району Житомирської області.
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (29.09.2014; посмертно).
Залишились мати та сестра.
У вересні 2014 року в селі Мовчанівка на будівлі загальноосвітньої школи (вулиця Леніна, 5), де навчався Віталій Цибора, йому відкрито меморіальну дошку.
