Довгий Олег Іванович - заступник командира гірсько-піхотної роти по роботі з особовим складом 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону 128-ї окремої гвардійської гірсько-піхотної Закарпатської бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, лейтенант.
Народився 6 січня 1993 року в селі Верхи Камінь-Каширського району Волинської області у родині вчителів. У 1994 році разом з батьками переїхав до села Щурівці Ізяславського району Хмельницької області. У 2008 році закінчив 9 класів загальноосвітньої школи (нині - навчально-виховний комплекс) села Щурівці Ізяславського району, у 2010 році - загальноосвітню школу села Клубівка Ізяславського району.
З 2010 року в Збройних Силах України. У липні 2010 року вступив до Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (місто Львів) на факультет аеромобільних військ та розвідки. У 2012 році, у зв‘язку з переведенням факультету, продовжив навчання у Військовій академії (місто Одеса). У 2014 році закінчив факультет високомобільних десантних військ та розвідки Військової академії (місто Одеса) за спеціальністю «Фізична підготовка у військах».
З червня по серпень 2014 року проходив військову службу на посаді начальника фізичної підготовки і спорту військової частини, з серпня 2014 року - командира взводу, заступника командира гірсько-піхотної роти по роботі з особовим складом 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону 128-ї окремої гвардійської гірсько-піхотної Закарпатської бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А1778, місто Ужгород).
З серпня 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. Позивний «Фізрук». Учасник оборони міста Дебальцеве Донецької області.
31 січня 2015 року о 04:00 російсько-терористичні угрупування при підтримці 3-х танків та артилерії розпочали наступ на взводно-опорний пункт «Віталій» українських військових поблизу селища міського типу Чорнухине Попаснянського району Луганської області. В ході бою лейтенант Довгий загинув від кулі снайпера при спробі надати допомогу пораненим побратимам, солдату Михайлу Григоришину та старшому солдату Сергію Матусевичу, які також загинули в цьому бою.
26 лютого 2015 року похований на кладовищі села Щурівці Ізяславського району.
30 липня 2015 року у селі Щурівці Ізяславського району на фасаді будівлі навчально-виховного комплексу (вулиця Центральна, 1), де навчався Олег Довгий, йому відкрито меморіальну дошку.
Указом Президента України № 236/2018 від 23 серпня 2018 року за особисту мужність, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі лейтенанту Довгому Олегу Івановичу присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
Залишились батьки.
