Григоришин Михайло Васильович – снайпер 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону 128-ї окремої гвардійської гірсько-піхотної бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, солдат.
Народився 28 квітня 1990 року в селі Панівці Борщівського району Тернопільської області. Закінчив загальноосвітню школу села Панівці, потім – з відзнакою юридичний факультет Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (місто Чернівці).
У 2011-2012 роках проходив строкову військову службу у 80-му окремому аеромобільному полку Аеромобільних військ Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А0284, місто Львів).
У квітні 2014 року мобілізований до лав Збройних Сил України. З весни 2014 року служив кулеметником 51-ї окремої гвардійської механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А2331, місто Володимир-Волинський Волинської області; у грудні 2014 року бригаду розформовано), з жовтня 2014 року – снайпером 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону 128-ї окремої гвардійської гірсько-піхотної бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А1778 (польова пошта В4742), місто Ужгород).
З травня 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. Учасник боїв за місто Іловайськ Донецької області, оборони міста Дебальцеве Донецької області.
31 січня 2015 року о 04:00 російсько-терористичні угрупування при підтримці 3-х танків та артилерії розпочали наступ на взводно-опорний пункт «Віталій» українських військових поблизу селища міського типу Чорнухине Попаснянського району Луганської області. В ході бою солдат Григоришин отримав важке поранення, від якого помер на полі бою. Під час цього бою також загинули лейтенант Олег Довгий та старший солдат Сергій Матусевич.
З того часу Михайло Григоришин вважався зниклим безвісти. У квітні 2015 року його тіло було ідентифіковано завдяки експертизі ДНК.
20 квітня 2015 року похований на кладовищі села Панівці Борщівського району Тернопільської області.
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.02.2015; посмертно).
Залишились батьки та сестра.
21 листопада 2015 року в центрі села Панівці, на честь Героя, відкрито пам’ятну дошку. У травні 2016 року в селі Панівці на будівлі загальноосвітньої школи (вулиця Шевченка, 43), де навчався Михайло Григоришин, йому відкрито меморіальну дошку.
