Галва В’ячеслав Анатолійович – міліціонер 1-го відділення 1-го взводу 1-ї роти батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Азов» Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, рядовий міліції.
Народився 4 січня 1973 року на станції Безрічна Оловяннінського району Читинскої області Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки (нині – Забайкальський край, Російська Федерація) в родині військовослужбовця. Згодом разом з родиною переїхав до міста Черкаси. У 1990 році закінчив середню школу №23 міста Черкаси (нині – Черкаський колегіум «Берегиня»).
У лавах Збройних Сил СРСР/України з 1990 року. У 1994 році закінчив Київське вище загальновійськове командне училище. У 1994-1996 роках служив командиром розвідувальної групи спеціального призначення окремої роти спеціального призначення Прикарпатського військового округу, у 1996-2010 роках – у 10-му окремому загоні спеціального призначення Головного управління розвідки Міністерства оборони України (військова частина А2245, місто Київ), де пройшов шлях від командира групи до заступника командира військової частини з бойової підготовки, очолював відділ інструкторів.
Пройшов наступні спеціальні курси та програми підготови: спеціальну підготовку в контртерористичній групі за програмою ФБР у рамках обміну досвідом між Україною і Сполученими Штатами Америки; у 2002 році навчання з автономних дій у тилу противника в Центрі підготовки «Коммандо» (Франція); підготовку в Центрі розмінування (місто Кам‘янець-Подільський Хмельницької області), отримавши статус командира групи розмінування 2-го рівня; курс виживання у гірсько-лісовій місцевості і на морі у Центрі підготовки льотного складу Повітряних Сил Збройних Сил України (місто Судак Автономної Республіки Крим); курс надання невідкладної медичної допомоги під час надзвичайних ситуацій у Центрі медицини катастроф (місто Київ), отримавши статус інструктора-парамедика; спеціальний курс підготовки снайперів (дії снайперів у контртерористичній операції в умовах міста) під керівництвом інструктора спецпідрозділу SAS Великої Британії. Неодноразово брав участь у міжнародних змаганнях зі спеціальної підготовки у Словаччині, Угорщині, Австрії, Італії.
У 2000-2001 роках та у 2002-2003 роках у складі миротворчих сил Організації Об’єднаних Націй проходив службу в Республіці Сьєрра-Леоне. У 2009 році брав участь в операції зі звільнення українського судна «Фаїна» з екіпажем і військовим вантажем, захопленого сомалійськими піратами.
У 2010 році полковник В.А.Галва звільнений зі Збройних Сил України у запас.
Мешкав у Києві. Працював інструктором з бойової підготовки та крав мага, займався підготовкою співробітників особистої охорони. З 2013 року став штатним консультантом-розробником Prof1group (мережі військових магазинів P1G-TAC®), очолив групу розробки і тестування «Кузьмич», що займалася розробкою та тестуванням сучасного військового спорядження.
З початком антитерористичної операції на сході України добровольцем вирушив на фронт. Застосував свій величезний досвід у підготовці бійців-добровольців різних підрозділів за пришвидшеним курсом. Був зарахований на посаду міліціонера 1-го відділення 1-го взводу 1-ї роти батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Азов» Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області. Позивний «Кузьмич». Займався підготовкою бійців батальйону «Азов», разом з якими брав участь у бойових операціях.
25 серпня 2014 року розвідувальний підрозділ батальйону «Азов», у складі якого діяв В’ячеслав Галва, підірвав танк противника і першим зайшов у місто Новоазовськ Донецької області.
26 серпня 2014 року В’ячеслав Галва загинув по дорозі до бази батальйону «Азов» (село Урзуф Першотравневого (нині – Мангушського) району Донецької області) внаслідок підриву автомобіля на міні. За іншими даними, він загинув на базі батальйону «Азов» в селі Урзуф у результаті вибуху гранати, накривши її своїм тілом.
28 серпня 2014 року похований на Міському кладовищі «Берковець» (ділянка 45) у Києві.
Нагороджений медалями Міністерства оборони України та медалями ООН.
Залишились батьки, брат, дружина та чотири сини.
19 травня 2015 року в місті Черкаси на будівлі колишньої середньої школи №23 (нині – колегіум «Берегиня», вулиця Хоменка, 14/1), де навчався Герой, йому відкрито меморіальну дошку. Розпорядженням міського голови Черкас від 22 лютого 2016 року вулицю Руднєва у місті Черкаси було перейменовано на вулицю В‘ячеслава Галви.
У квітні 2016 року в місті Черкаси в кабінеті бойової підготовки позашкільного навчального закладу «Клуб юних моряків з флотилією» (вулиця Шевченко, 298) з‘явився куточок слави, присвячений В’ячеславу Галві. До складу експозиції увійшли його особисті речі, елементи спорядження, військової амуніції тощо. У серпні 2017 року, на честь Героя, названо навчальне судно черкаського «Клуб юних моряків з флотилією» – катер «Кузьмич».
