Хамраєв Рустам Шонійозович – старший навідник автоматичних протипіхотних гранатометів 2-ї роти «Захід» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» Збройних Сил України, солдат.
Народився 29 листопада 1975 року в місті Луцьк Волинської області. Узбек (його батько – узбек, мати – українка). Закінчив загальноосвітню школу №9 міста Луцька (нині – Луцький навчально-виховний комплекс №9). Навчався у Вищому професійному училищі №2 міста Луцька (нині – Луцьке вище професійне училище будівництва і архітектури).
У 1993-1995 роках проходив строкову військову службу: у 1993-1995 роках – у лавах Прикордонних військ України, у 1995 році – у лавах Сухопутних військ Збройних Сил України.
Після армії працював менеджером у науково-виробничій фірмі. З лютого 2004 року був приватним підприємцем, займався роздрібною торгівлею одягом, взуттям та шкіряними виробами.
З кінця листопада 2013 року перебував на Майдані Незалежності в Києві, де був активним учасником Революції гідності. Спочатку був бійцем 14-ї сотні «Вільні люди», згодом бійцем 38-ї сотні Самооборони Майдану. У лютому 2014 року під час вуличних боїв у Києві стояв на барикадах, ризикуючи життям, із-під куль діставав поранених та вбитих своїх побратимів, врятував двох медсестер, сам був поранений і отруєний газами. Лікувався в Києві, потім – в Луцьку. Не пролікувавшись до кінця, в березні 2014 року знову повернувся на Майдан. Був волонтером в «МедАвтоМайдані Об‘єднаному», жив у наметовому містечку.
У травні 2014 року добровольцем вступив до лав Збройних Сил України. Служив старшим навідником автоматичних протипіхотних гранатометів 2-ї роти «Захід» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» Збройних Сил України (військова частина польова пошта В0624).
З червня 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.
17 червня 2014 року передовий загін батальйону «Айдар», до складу якого входив солдат Рустам Хамраєв, отримав наказ висунутися у район селища Металіст Слов’яносербського району Луганської області і визволити цей населений пункт від терористів. Дорогою бійці потрапили у засідку та вступили у бій проти добре озброєних терористів з важким стрілецьким озброєнням та бронемашинами. Солдат Рустам Хамраєв залишився прикривати бійців свого підрозділу, стримував наступ терористів, самотужки утримував позицію, але сили були занадто нерівні: у терористів були танки, БМП і важке стрілецьке озброєння, в українських воїнів – автомати і кулемети. Під шаленим вогнем терористів, солдат Рустам Хамраєв до останнього прикривав бійців, надав їм можливість перегрупуватися і забезпечив їх відхід у безпечне місце. Він врятував їх ціною свого життя. Солдат Рустам Хамраєв був розстріляний впритул з крупнокаліберного кулемета танка (розривні кулі поцілили і розтрощили голову, хребет і ногу) і помер миттєво.
20 червня 2014 року похований на Алеї почесних поховань Міського кладовища в селі Гаразджа Луцького району Волинської області.
Указом Президента України № 536/2021 від 14 жовтня 2021 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України солдату Хамраєву Рустаму Шонійозовичу посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
Нагороджений орденами «Золота Зірка» (14.10.2021; посмертно), «За мужність» III ступеня (8.08.2014; посмертно), відзнакою «Народний Герой України» (21.08.2021; посмертно).
Почесний громадянин міста Луцька (28.07.2018; посмертно), почесний громадянин Волині (10.09.2020; посмертно).
У місті Луцьк 17 грудня 2015 року на будівлі Луцького навчально-виховного комплексу № 9 (вулиця Потапова, 30), де навчався Герой, та 17 червня 2016 року на будинку (вулиця Кравчука, 7), де жив Герой, йому відкриті меморіальні дошки.