Мисик Тарас Ігорович – номер обслуги гранатометного відділення протитанкового взводу 2-го механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої Самаро-Ульянівської Бердичівської Залізної ордена Жовтневої Революції, тричі ордена Червоного Прапора, орденів Суворова і Богдана Хмельницького бригади імені князя Данила Галицького Сухопутних військ Збройних Сил України, солдат.
Народився 10 квітня 1984 року в місті Новояворівськ Яворівського району Львівської області. У 2001 році закінчив загальноосвітню школу №3 міста Новояворівська, у 2006 році – кафедру електричних машин і апаратів Інституту енергетики та систем керування Національного університету «Львівська політехніка».
Працював на відокремленому підрозділі «Львівські магістральні електричні мережі» Західної електроенергетичної системи державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго».
У травні 2014 року мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив у 24-ій окремій механізованій Самаро-Ульянівській Бердичівській Залізній ордена Жовтневої Революції, тричі ордена Червоного Прапора, орденів Суворова і Богдана Хмельницького бригаді імені князя Данила Галицького Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А0998, місто Яворів Львівської області).
З літа 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.
11 липня 2014 року в районі села Зеленопілля Свердловського (з 2016 року - Довжанського) району Луганської області біля 4:30 годин ранку російсько-терористичні угрупування обстріляли з реактивних систем залпового вогню БМ-21 «Град» базовий табір українських військових. Унаслідок обстрілу загинуло 7 військовослужбовців Державної прикордонної служби України та 30 військовослужбовців Збройних Сил України, серед них і солдат Мисик.
18 липня 2014 року похований на кладовищі міста Новояворівська.
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступня (14.03.2015; посмертно).
Залишились батьки, дружина та син.