Трофимчук Валерій Васильович - радіотелеграфіст 1-ї розвідувальної роти 54-го окремого гвардійського розвідувального Прутсько-Померанського орденів Кутузова, Богдана Хмельницького і Олександра Невського батальйону Сухопутних військ Збройних Сил України, солдат.
Народився 29 вересня 1967 року в місті Вінниця. У 1984 році закінчив середню школу №33 міста Вінниці, потім - середнє професійно-технічне училище №19 міста Вінниці. По закінченні навчання працював монтажником-зварювальником на Вінницькому заводі радіотехнічної апаратури «Маяк».
З 1985 по 1987 рік проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил СРСР.
З 2000 року довгий час працював за кордоном.
У серпні 2014 року мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив в 54-у окремому гвардійському розвідувальному Прутсько-Померанському орденів Кутузова, Богдана Хмельницького і Олександра Невського батальйоні Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А2076, місто Новоград-Волинський Житомирської області).
З осені 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. Учасник оборони міста Дебальцеве Донецької області.
4 серпня 2015 року солдат Трофимчук загинув в результаті отриманих поранень під час мінометного обстрілу російсько-терористичним угрупованням спостережного пункту українських військових на териконі шахти «Южна» поблизу селища міського типу Ленінське Дзержинської міської ради Донецької області (з 2016 року - селище міського типу Південне Торецької міської ради).
6 серпня 2015 року похований на Алеї Слави Центрального кладовища міста Вінниця.
6 травня 2016 року в місті Вінниця на фасаді будівлі загальноосвітньої школи №33 (вулиця Василя Порика, 20), де навчався Валерій Трофимчук, йому відкрито меморіальну дошку.
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (04.07.2016; посмертно).
Залишились дружина та донька, а також син від першого шлюбу.